Кругляк довів до арбітражу: Плюси і мінуси позиції України у суперечці з ЄС

Відносини між Україною та ЄС проходять тяжке випробування, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Минулого тижня ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією вирішення спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Підставою для ініціювання спору стала славнозвісна заборона експорту необробленої деревини з України, про це пише Європейська правда.

Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перша в історії України суперечка, яка ініціюється на підставі угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як в рамках Угоди про асоціацію, так і в межах інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.

ЧИТАЙТЕ: СБУ викрила слідчого поліції на хабарі у $12 тис

На що поскаржився ЄС?

Все почалося далекого 9 квітня 2015 року, коли Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляка шляхом ухвалення закону № 325-VIII. В першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на 10 років.

Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, в першу чергу ЄС, Україна спробувала реабілітуватися і минулого року прийняла закон № 2531-VIII, яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.

На випередження ЄС також поскаржився на можливу заміну зазначеної заборони експорту на експортне мито, передбачене проектом закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики № 6035 від 6 лютого 2017 року (законопроект №6035), який передбачає потенційне введення експортного мита для лісу-кругляка в розмірі 15% (але не менше 5 євро за 1 м³ на лісоматеріали необроблені та не менше 3 євро за 1 м³ на деревину паливну та деревну тріску або стружку), а також реєстрацію відповідних експортних контрактів.

ЄС вважає, що всі зазначені заборони та експортні обмеження порушують зобов’язання України, взяті відповідно до Угоди про асоціацію.

Зокрема, ст. 31 Угоди забороняє запроваджувати будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Нагадаємо, що відповідно до Угоди про асоціацію Україна має право застосовувати експортне мито на деякі товари, поступово знижуючи його. На жаль, зазначена можливість не була передбачена для необробленої деревини.

Крім того, ст. 35 Угоди забороняє запроваджувати або зберігати в силі будь-які заборони чи обмеження або заходи еквівалентної дії щодо експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої сторони.

Як захищається Україна

Позиція України щодо заборони експорту деревини наразі фактично зафіксована у пояснювальній записці до законопроекту, на підставі якого в подальшому було прийнято закон № 2531-VIII, і полягає вона в наступному:

«Зазначені дії (заборона експорту) в повній мірі відповідають положенням ГАТТ 1994, адже:

1) є недискримінаційними, оскільки заборона експорту українського лісу-кругляка розповсюджується на всі країни;

2) носять тимчасовий характер, безпосередньо пов’язаний з існуванням екологічної загрози (відповідає статті XX(g) ГАТТ 1994 щодо можливості країн — членів СОТ вживати заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання);

3) узгоджуються з положеннями статті ГАТТ 1994 XI:2(а) (щодо можливості запровадження країнами — членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, яка експортує)».

Безперечно, і правила СОТ, і Угода про асоціацію (яка фактично імплементує правила СОТ в цій частині) передбачають можливість недотримання своїх міжнародних зобов’язань у певних випадках, наприклад з питань національної безпеки чи у випадках, передбачених ст. XI:2(а) ГАТТ 1994 та ст. XX(g) ГАТТ 1994.

Однак для того, щоб скористатися зазначеними винятками, недостатньо просто їх назвати у пояснювальних записках до законопроектів. Україна повинна бути готова надавати під час розгляду спору докази, які підтверджують, що на момент введення заборон і обмежень мали місце, зокрема, такі обставини:

— за ст. XI:2(а) ГАТТ 1994 — необроблена деревина як товар є надзвичайно важливою для України і на момент запровадження відповідної заборони існував ризик критичної нестачі лісу-кругляка;

— за ст. XX(g) ГАТТ 1994 — заборона експорту пов’язана зі збереженням вичерпних природних ресурсів; чим обґрунтовується розмір чинного обмеження внутрішнього споживання (25 мільйонів кубометрів на рік) і чому він змінювався у сторону збільшення; чи існує в країні система моніторингу внутрішнього споживання деревини.

Проблема тлумачення

Україні буде досить непросто тримати оборону, враховуючи те, яка саме мета декларувалася під час ухвалення тих чи інших заборон.

А в цій частині позиція законотворців дуже сильно «еволюціонувала»!

З пояснювальної записки до закону № 325-VIII прямо видно, що він ухвалювався «з метою відновлення деревообробної та меблевої промисловості, створення робочих місць, переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробки«, «стимулювання розвитку деревообробних та деревопереробних підприємств» та «подолання негативних наслідків згубної економічної політики України як сировинного придатку Заходу та вжиття на законодавчому рівні заходів щодо забезпечення раціонального використання лісових ресурсів«.

Натомість пояснювальна записка до закону № 2531-VIII була вже більш виваженою і навіть містила посилання на відповідні винятки в Угодах СОТ.

Але якщо початок був правильним, то кінець підвів, бо в кінці пояснювальної записки знову суть заборони експорту пояснювалась не через необхідність збереження ресурсів та екологічні катастрофи, а через «мораторій на експорт лісу-кругляка з України вже приносить суттєву вигоду для української деревообробки, меблевої та паперової промисловості та економіки в цілому» та «така активізація інвестиційної діяльності особливо в часи трикратної девальвації національної грошової одиниці є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів«.

Ну й справжнім «витвором мистецтва» стала пояснювальна записка до законопроекту №6035, в якій ініціатори законопроекту прямо визнали, що «діюче в даний час законодавство в окремих галузях економіки порушує зобов’язання України як члена Світової організації торгівлі, передбачені статтею XI «Загальне скасування кількісних обмежень» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» та «головною метою проекту акта є приведення національного законодавства до взятих на себе Україною міжнародних зобов’язань«.

Чи мають зазначені пояснення щось спільне зі збереженням вичерпних ресурсів та критичним дефіцитом лісу-кругляка – питання досить риторичне.

 РЕКЛАМА ПАРТНЕРОВ



Загрузка…


«загрузка…

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ


Прорыв в переговорах Украины и РФ по транзиту газа

Очередной раунд переговоров между украинским Нафтогазом и российским Газпромом по новому контракту на транзит газа в Европу неожиданно закончился прорывом. Россия после встречи «Нормандской четверки»…



Мать журналиста Шеремета дала свежий комментарий

Людмила Станиславовна, мать убитого Павла Шеремета, рассказала, что чувствовала, когда наблюдала за брифингом МВД по задержанию подозреваемых в убийстве сына. Новость передает «Пресса Украины». Сегодня,…







Богдан начал петь во время брифинга Зеленского: «Нелепое» поведение попало на ВИДЕО

Глава ОП Андрей Богдан продемонстрировал неадекватное поведение во время общения Зеленского с журналистами после нормандского саммита. Глава Офиса президента Украины Владимира Зеленского Андрей Богдан отличился…


Суд по делу о коррупции Сытника. ОНЛАЙН

Глава Национального антикоррупционного бюро Артем Сытник обжаловал решение суда первой инстанции. В Ровенском апелляционном суде состоится судебное заседание на жалобу директора Национального антикоррупционного бюро Артема…


Нацбанк усилил позиции гривны к доллару

Национальный банк Украины усилил позиции гривни на 4 копейки, установив официальный курс на 13 декабря на уровне 23,56 гривни за доллар. Об этом сообщается на сайте Нацбанка. ЧИТАЙТЕ: Полиция нагрянула с обысками…



Финансовый кризис: Экономисты объяснили, почему укрепление гривны – это плохо

В последние дни гривна продолжает стремительно укрепляться. В Национальном банке Украины объясняют, что на курс, в частности, влияют поступления валюты от экспортеров, а премьер-министр Алексей Гончарук…