Чорнобиль потребує не політичних гасел, а компетентної діяльності

Два дні тому, 29 червня о 12:30 у Зоні відчуження біля ЧАЕС сталося загорання лісової підстилки на площі близько 20 га. За інформацією ДСНС, пожежа здійнялась на території Луб’янського лісництва під час проведення технологічної вирубки лісу для прокладання залізниці.

До гасіння було залучено біля сотні пожежників, пожежу вдалось приборкати лише сьогодні.

«Завдяки комплексному застосуванню наземних та повітряних сил о 13:25 1 липня пожежу ліквідовано», — повідомляє ДСНС.

Міністр екології Остап Семерак відреагував на надзвичайну подію політично. У себе на facebook він дописав: «В зоні відчуження триває досить масштабна пожежа. ДСНС в повній мірі здійснюють заходи для її ліквідації. Водночас деякі російські ЗМІ вже розповсюджують брехливу інформацію щодо начебто значного підвищення радіації. Тому я дав доручення керівництву ДП з управління зоною відчуження оперативно інформувати українські та світові ЗМІ щодо реальної ситуації. Прошу журналістів бути пильними і не розповсюджувати фейки».

Також міністр наголосив, що у зоні проводяться планові заходи щодо запобігання пожежам.

Варто наголосити, що після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. Разом з тим, як виявилось, Чорнобиль неочікувано нагадав про себе лютим вогнем. Він не пробачає жартів, він не читає дописи у соцмережах — Чорнобиль потребує компететного до себе відношення. І, на жаль, оперативне інформування ЗМІ щодо надзвичайної ситуації не вирішить його проблеми. Зокрема проблему запобігання пожежам, про яку у день пожежі якось згадав пан Остап Семерак.

Як пише «Урядовий кур’єр», директор Центру глобального моніторингу пожеж професор Йоганн Георг Голдаммер  навів дані Норвезького інституту атмосферних досліджень, які свідчать, що дві великі пожежі в зоні відчуження у квітні та серпні 2015 року призвели до забруднення радіонуклідами значних територій. Радіоактивний дим потрапив  на території Білорусі, Німеччини, Польщі,  Туреччини,  країн Скандинавії та Балканського регіону, інших у досить значних кількостях.

Наголошується, що 17 січня цього року Рада національної безпеки і оборони в листі до уряду  запропонувала зокрема покращити «систему раннього виявлення пожеж на території зони відчуження шляхом оптимізації розташування вишок спостережень, оснащення їх датчиками дистанційного виявлення».

Повна вартість такої системи на всю пожежонебезпечну частину зони (260 тисяч гектарів) у цінах 2016 року становила 13 мільйонів гривень. У неї входить 15 вишок, камери, система передачі та обробки інформації і диспетчерський центр. Це мало дати повну картографію, автоматичне виявлення пожеж та розрахунок їхнього розвитку, час доставки пожежних засобів, потрібну кількість води тощо.

Приємно, що Лісова служба США та  Глобальний екологічний фонд готові нам допомогти. Глобальний екологічний фонд готовий інвестувати не тільки у систему раннього виявлення пожеж, а  й у створення науково-дослідного природоохоронного центру і Чорнобильського біосферного заповідника.

Потрібно підкреслити, що Указ про його створення Президент України підписав у квітні 2016-го, але й досі установа існує лише на папері.

Зокрема і через брак фінансів. Але Фонд готовий був допомагати збереженню чорнобильської природи ще понад два роки тому. Проте зволікання Мінекології загалумувало отримання коштів і офіційний старт проекту.

«Якщо так буде й надалі, є небезпека, що фонд скасує свою пропозицію. Таке в нашій історії траплялося неодноразово», — наголошує Олег Листопад, журналіст «Урядового кур’єру».

НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ




Loading…