Чому вибухають «міномети Пашинського»

Слідство у справі про вибухи мінометів «Молот» встановило низку небезпечних недопрацювань у їхній конструкції. Пашинський наполягає, що причина у невмілості солдатів

Тринадцять загиблих і тридцять поранених солдатів – такою на сьогодні є ціна використання армією мінометів «Молот» або, як їх ще називають, «мінометів Пашинського».

Саме глава комітету з нацбезпеки і оборони, нардеп від «Народного фронту» Сергій Пашинський став ідейним натхненником виробництва цієї зброї, коли поєднував свою посаду з посадою глави наглядової ради держконцерну «Укроборонпром» у 2014-2016 роках. Тобто давав рекомендації щодо фінансування держзамовлення на виробництво зброї і сам же їх затверджував.

Можливо, з цим і пов’язана плутанина із вартістю «Молотов»: спочатку йшлося про суму близько півмільйона гривень, потім фігурувала цифра в один мільйон гривень за одиницю.

А в кримінальному провадженні ГПУ, відкритому 21 листопада 2016 року за фактом поставки в армію партії мінометів, в яких вийшли з ладу окремі вузли, що призвело до людських втрат, вже фігурує сума в 1 млн 750 тис. гривень за одиницю (поставка 80 мінометів на загальну суму 140 млн гривень).

ЧИТАЙТЕ: Пашинский Сергей Владимирович. ДОСЬЕ

Але зараз головне питання, на яке шукають відповідь слідчі Генпрокуратури та Військової прокуратури, навіть не в ціні, а в тому, чому «міномети Пашинського» регулярно вибухають, вбиваючи українських військових.

Ще повністю не завершено слідство про загибель солдатів на Рівненському полігоні 6 липня 2018 року, як новий вибух «Молота» у зоні бойових дій Луганської області 25 вересня вклав на лікарняне ліжко ще двох бійців.

Тепер основне завдання слідчих – перевірити інформацію про те, що комплектуючі для «мінометів Пашинського» від початку були неякісними. Але при цьому на виробництві «Молотів» хтось добре заробив.

Сам Пашинський заявив, що як ніхто інший зацікавлений в об’єктивному розслідуванні, й одним з перших почав бурхливу активність у цьому напрямку.

Але і він, і коло залучених ним до вивчення особливостей виробництва вибухонебезпечного «Молота» осіб навряд чи можуть забезпечити дійсно об’єктивні висновки. Занадто багато особистих зв’язків і конфліктів інтересів у цій справі.

Усі знайомі люди

Декларовані спроби Пашинського розібратися у проблемах з «Молотом» за визначенням не можуть бути об’єктивними, оскільки припускають перевірку діяльності їх виробника – заводу «Маяк», що входить в «Укроборонпром».

Саме під час розробки та старту виробництва нового українського міномета Пашинський курирував оборонний держконцерн і підприємства, які до нього входять, у тому числі й «Маяк». А це вже конфлікт інтересів.

Понад те, в «Укроборонпромі» досі працює син Пашинського Антон, що також може впливати на об’єктивність висновків нардепа щодо виробництва мінометів.

Дослідження фінансової сторони виробництва «Молотів» за дивним збігом обставин потрапило до рук пов’язаного з Пашинським фахівця.

За завданням Рахункової палати України аудит заводу «Маяк» проводила Ірина Іванова, вона ж колишній головний консультант парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, головою якого є Пашинський.

З власних джерел UA1 достовірно відомо, що нардеп особисто влаштував Іванову на роботу у свій комітет, а вся документація щодо «Укроборонпрому» йшла виключно через неї.

Перейшовши на роботу до Рахункової палати, Іванова в липні 2018-го почала працювати над аудитом заводу «Маяк», попри ще один конфлікт інтересів – у системі «Укроборонпрому» працює її чоловік.

Суттєвих порушень у роботі заводу Іванова не знайшла. А через місяць після цього їй присвоїли звання заслуженого економіста України.

Водночас, за повідомленнями в ЗМІ, Державна аудиторська служба виявила зниження рентабельності активів заводу «Маяк», значну зношеність і недостатнє оновлення виробничих засобів, істотну фінансову заборгованість та економічні втрати від партнерства з приватними підприємцями.

Щодо комплексної експертизи самих «Молотів», то її очолив директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін.

Свого часу під його контролем проходила експертиза в кримінальному провадженні щодо Пашинського – той у новорічну ніч 2017 року прострелив ногу громадянину В’ячеславу Хімікусу. Тоді нардепа визнали невинуватим, а Хімікус залишився інвалідом.

Також Рувін намагався відкликати результати експертизи, які доводять вину екс-глави Фіскальної служби Романа Насірова у завданні збитків державі в розмірі близько двох мільярдів гривень.

Відразу після цього ЗМІ опублікували фото, на яких директор КНДІСЕ знаходиться у ресторані разом з наближеним до президента депутатом Олександром Грановським, що курирує суди.

Достукатися до прокуратури

Виходячи з інформації про коло осіб, задіяних Пашинським у дослідженні проблем мінометів, які вибухають, можна припустити, що йому в загальних рисах були відомі підсумки фінансового моніторингу заводу-виробника і дані комплексної експертизи. Але у нардепа не було доступу до матеріалів кримінального провадження ГПУ та Військової прокуратури.

Ідейний натхненник і основний лобіст виробництва «Молотів» неодноразово намагався вивідати, на якому етапі перебуває розслідування і що вдалося дізнатися слідчим.

Але на свої особисті звернення щоразу отримував відмову – спочатку від головного військового прокурора Анатолія Матіоса, потім від генпрокурора Юрія Луценка. Перший його вимоги проігнорував, другий назвав прохання Пашинського втручанням у справи прокуратури.

Спроба нардепа діяти через директора КНДІСЕ також не мала результату. На офіційний лист Рувіна з вимогою надати членам комітету з нацбезпеки і оборони результати експертиз у кримінальному провадженні про вибух «міномета Пашинського», прокуратура відповіла відмовою.

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону Сергій Кріпак послався на те, що комплексна військова, балістична, вибухо-технічна та хімічна експертизи ще не закінчені. Відповідно, немає підстав для розголошення отриманих результатів.

Зрештою, Пашинському все ж вдалося переконати Юрія Луценка, щоб той на засіданні комітету 27 вересня оголосив проміжні результати розслідування. Доповідь генпрокурора показала, що хвилювався і нервував Пашинський не дарма.

Встановлено слідством

Комісія з державних випробувань міномета «Молот», створена у 2016 році, встановила невідповідність цієї зброї низці критеріїв. Такими є озвучені Луценком факти.

Зокрема, випробування показали, що найчастіше у мінометів відмовляють два вузли – запобіжник від подвійного заряджання та ударно-спусковий механізм.

Понад те, зараз слідство встановило, що замість штатних запобіжників, які постійно виходять з ладу, в «Молоті» часто використовують схожі – виробництва 1938 року. Вони призначені для старих мінометів радянського зразка і зберігаються на складах Міноборони.

Використовують їх за рішенням Генштабу, оскільки завод «Маяк», поставивши на потік виробництво «мінометів Пашинського», не подбав про те, щоб виробляти ще й запасні запобіжники від подвійного заряджання, які постійно виходили з ладу.

«Я не можу зрозуміти, чому за три роки експлуатації не можна було налагодити виробництво запобіжників, передбачених конструкторською документацією, – обурювався Луценко. – Можливо, радянські точно підходять і працюють так само. Але для цього потрібно провести випробування, довести, що вони мають не меншу категорію безпеки, внести зміни в конструкторську документацію».

Щоб якось вийти з положення, служба озброєння Міноборони дала добро на використання радянських запчастин. За словами Рувіна, вони аналогічні оригіналу від «Молота», але тільки з більш тонкого металу та з іншими конструктивними особливостями.

Проблеми із запобіжниками «Молотів» підтвердив і заступник начальника центрального артилерійського управління ЗСУ генерал-майор Іван Лісовий. Хоча, з приводу заміни на радянський аналог він висловився однозначно: «Запобіжник 1938 року може, навіть надійніший, ніж той, який випущений зараз. Він використовується 50 років і ніколи не відмовляв».

Разом з тим, він підтвердив ще одне найважливіше недопрацювання «мінометів Пашинського». Через використання недостатньо міцного металу ударно-спусковий механізм швидко виходить з ладу – буквально вигорає.

«Раптом через два роки зрозуміли, що потрібен більш стійкий до вигорання метал, – констатує Луценко. – Де це відображено у документації? Я не бачу конструкторських рішень».

До слова, з приводу цього конструкторського недопрацювання заводу-виробника інформація генпрокурора та Сергія Пашинського кардинально відрізняється.

За даними Луценка, завод «Маяк» відмовлявся від гарантійного обслуговування мінометів, в яких виявили цей дефект, хоча за умовами договору поставки виробник зобов’язався обслуговувати зброю протягом п’яти років.

Водночас, Пашинський стверджує, що завод здійснював гарантійне обслуговування, хоча й визнає, що «Маяк» довелося буквально змушувати це робити.

Цю ж версію підтверджує і Лісовий: «Були виїзди представників заводу, коли почали розлітатися крихкі запобіжники. Було важко з ними боротися, але все ж, вони це зробили. Останній раз відремонтували 45 мінометів».

Чия інформація є достовірною, наразі встановлює слідство. Єдине, в чому поки сходяться слідчі прокуратури і команда Пашинського, це якість сталі для виробництва стволів «Молота».

За словами обох сторін, використана «Маяком» збройова сталь марки Ст-38 точно така ж, як і в радянських мінометах, і не викликає нарікань. На доказ наводять статистику вибухів «Молотів» і мінометів радянського зразка.

Згідно з нею за три роки вибухнули дев’ять «мінометів Пашинського» і чотири радянського виробництва. З урахуванням того, що ВСУ використовує 70% «Молотів» і 20% мінометів радянського зразка, процентне співвідношення розривів приблизно однакове і в тому, і в іншому випадку – 3%.

«Відповідь лежить у декількох площинах, – озвучує попередні висновки розслідування Луценко. – У конструкторській, експлуатаційній та в злочинній недбалості, яка призвела до жертв».

Своєю чергою, Пашинський робить акцент на невмілості бійців, які заряджають у міномет дві міни поспіль, через що й стаються вибухи.

Безальтернативна зброя

Попри те, що слідство у причинах розривів «Молота» ще не завершене, директор держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін заявив, що зараз в Україні немає альтернативи цій зброї.

При цьому діє наказ про заборону використовувати «міномети Пашинського» у навчальних стрільбах, з них можна стріляти тільки в зоні бойових дій. Але й там рекомендовано особливий режим їх використання.

Міномет повинен знаходитися на глибині близько двох метрів (окоп 110 см плюс бруствер 80 см), бійці мають бути в бронежилетах і робити постріл з укриття, смикаючи шнур, щоб не перебувати безпосередньо біля міномета – бо мало що.

До речі, навіть сам Пашинський під час показових випробувань свого дітища в листопаді 2016-го побоявся стояти поруч з «Молотом».

Зараз Луценко пропонує Міністерству оборони спільно з представниками «Укроборонпрому» провести повну ревізію всіх наявних на озброєнні ЗСУ мінометів «Молот» – у якому вони стані, чи здійснюється їх гарантійне обслуговування, чи є в наявності запчастини.

«Що, за рік не було можливості зробити запас запобіжників, щоб не використовувати старі? Слідство буде перевіряти причини цього, будемо порівнювати запобіжники, – пообіцяв Луценко. – Але зараз бачиться, що були використані менш надійні деталі».

А тим часом Сергій Пашинський продовжує вибивати державні гарантії під кредити на фінансування воєнпрому, який він продовжує курирувати – для «підвищення обороноздатності та безпеки країни».

Джерело: ua1.com.ua




НОВОСТИ И РЕКЛАМА ПАРТНЕРОВ


«агрузка…






ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ









Российские военные готовят на Донбассе провокацию с химическим оружием

Россия готовит на Донбассе провокацию с применением химического оружия, пишет УКРОП со ссылкой на realist.online. Об этом в Facebook сообщил координатор группы «Информационное сопротивление» Дмитрий Тымчук. ЧИТАЙТЕ: Украина предложит России…



На Одесской таможне новый коррупционный скандал

Предприниматели Одесщины, не выдержав коррупционного давления, обнародовали факты коррупционной схемы по минимизации таможенных платежей на Одесской таможне под руководством в.и. обязанности начальника Мартынова Сергея Владимировича….