Облради обурив вбивчий «фермерський» закон

Дивна «допомога» фермерам

Закон про підтримку сімейних ферм, підписаний нещодавно президентом, все більше нагадує профанацію, яким не задоволені не лише лісівники, але й представники тих самих фермерів, яких депутати захотіли підтримати. Саме ця верства населення забезпечує понад 80% виробництва фруктів, овочів, молока та м’яса, однак не має жодної підтримки з боку держави, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

В той час, коли олігархи отримають з держбюджету мільярди на нові яхти, старенькі бабусі та дідусі утримують корову на свою жалюгідну пенсію, бо лише так можуть отримати якісь гроші.
Цього року уряд Володимира Гройсмана обіцяв надати фермерам та селянам-одноосібникам дотацію, однак більша частина мільярдної фермерської допомоги так і не була витрачена через надмірні вимоги до претендентів. Натомість, бюджетні гроші були знову використані олігархами, близькими до влади.

ЧИТАЙТЕ: Россия привезла к Азовскому морю оружие, которым убивала тысячи сирийцев

Пов’язане зображення

Результат пошуку зображень за запитом "пенсіонери на базарі продає овочі"
ФОТО  Урядовий кур’єр

Проваливши виплату дотацій фермерам, чиновники вирішили зайти з іншого боку, легалізувавши самозайнятих селян з допомогою закону про підтримку сімейних ферм. «Підтримка» полягає лише в тому, що претендентів вносять до четвертої групи платників спрощеного податку. Таким чином, «сімейних» сільгоспвиробників влада хоче просто поставити на облік, оскільки чиновникам очі муляють ті важко напрацьовані копійки, які заробляють літні селяни, тримаючи козу, корову чи город. Після легалізації селяни платитимуть гроші до соцфондів та податки.

Але для того, щоб стати сімейним фермером, треба відповідати таким вимогам:

– займатися тільки вирощуванням і відгодівлею сільськогосподарської продукції;

– уся фермерська діяльність має відбуватися за місцем податкової адреси;

– не можна використовувати працю найманих робітників;

– членами фермерського господарства фізичної особи-підприємця можуть бути тільки члени його сім’ї;

– розмір фермерської ділянки повинен бути не менше 2 га і не більш як 20 га.

Таким чином, для того, щоб отримати четверту групу єдиного податку, бабусям і дідусям, які виживають завдяки торгівлі на ринку овочами, фруктами і молоком, потрібно бігати інстанціями, доводити свій статус сімейних ферм, та ще й відмовитися від найму сезонних працівників, що похилим селянам практично неможливо в умовах низької автоматизації праці.

Фермери ставляться до закону дуже скептично:
«Закон хороший, але й що з того? Як він буде виконуватися? На місцевому рівні закони не діють. У нас фіскальні органи ніколи не працюють в правовому полі. Податкова міліція не мала права ходити по фермерських господарствах «колядувати», але продовжувала відвідини, навіть після того, як її законодавчо скасували. Навіщо селянину оформлювати фермерство, якщо до нього почнуть ходити «колядники»? Так його «нема» і податківці його «не бачать»», —  обурився президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.

«Немає дурних. Люди не хочуть йти в фермерство, тому що вони розуміють, що це ризик, що це обман. Закони не працюють! Кругом потрібно багато платити. Обіцяні на цей рік мільярд дешевих кредитів в 1,5-2% річних на підтримку фермерських господарств ми так і не отримали. Кредити ми беремо 30-32%! », —  підкреслив UBR.ua фермер Черкаської області Василь Драч.

Диявол у деталях: б’ють по лісгоспах

Крім цього, у «фермерський» закон автори заклали новелу, яка загрожує знищити державні лісові господарства. Закон раптово запроваджує додатковий земельний податок на усі лісові землі, який буде йти до місцевих громад. Попри назву закону, гроші від податку не обов’язково будуть спрямовані на підтримку місцевих сімейних фермерів.

ФОТО  УкрНДІгірліс

Як стосується це державних лісогосподарств, не можуть відповісти самі автори закону. Прем’єр-міністр всіляко ухиляється від незручних запитань депутатів. Торік, при загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн до 2017 року, загальна сума податків та інших обов’язкових платежів підприємств лісового господарства становила понад 5 млрд грн. Тобто майже кожна третя зароблена гривня пішла до бюджету. Додатковий земельний податок забере у лісівників від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад. У такий спосіб, у лісгоспів не залишиться нічого, або копійки, які не дозволять вести господарську діяльність. Через високу вартість деревини більшу частина підприємств деревообробної промисловості буде зупинено, а тому припинять роботу і лісогосподарські підприємства. Напевно, зазнають банкрутства і мисливські господарства, які також «годують» чимало сільського населення.

Внести розбрат не вдалося

Місцеві органи влади неоднозначно поставилися до цього фермерського закону. Дехто з місцевих популістів пообіцяв селянам молочні ріки. Однак більшість обласних та районних депутатів виявила підступність цього закону, який може залишити селян без засобів до існування.
Не секрет, що ліси годують значну частину селян на заході та півночі країни. Тут вони полюють, збирають ягоди та гриби, за низькою ціною купують дрова для опалення, ловлять рибу в річках на території лісгоспів. Якщо лісгоспи збанкрутують, то ліси будуть знищені, а отже селяни втратять можливості для виживання.

Варто зазначити, що лісгоспи також виконують важливу соціальну функцію: в багатьох районах тільки тут можна отримати достойну роботу, лісгоспи дбають про місцеві дороги, пожежну безпеку, допомагають школам та лікарням, соціально незахищеним верствам населення. Знищення лісгоспів означатиме справжню соціальну катастрофу для сіл Полісся та Карпат. Не дивно, що звістка про прийняття «фермерського» закону викликала справжнє обурення серед місцевих органів влади лісової частини України. Депутати Житомирської обласної ради проголосували за звернення до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради стосовно нової поправки до податкового кодексу.

Нова поправка «схована» в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», що набрав чинності 16 серпня цього року. Даним Законом передбачається, так зване, «подвійне» оподаткування земель лісового фонду, податок на лісові землі розподілено на земельний податок та рентну плату; розмір ставки податку на землю встановлюються органами місцевого самоврядування, територіальними громадами в межах 5% від нормативно-грошової оцінки цих земель.

За найскромнішими підрахунками, навіть 0,1% такої ставки буде причиною банкрутства для п’ятьох лісгоспів області. А 1% за рік призведе до збитків в понад 30 мільйонів гривень та фактично знищить галузь. За чинною системою оподаткування нині вже є податок за лісові землі, як складова рентної плати. На основі прийнятої поправки, розмір даного податку, залежно від його ставки, для деяких лісогосподарських підприємств зросте й перевищить суму доходів, внаслідок чого настане їхнє банкрутство. Вважаємо, що лісові землі не можна прирівнювати до сільськогосподарських угідь. Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає ні в країнах ЄС, ані в інших розвинених країнах світу.

«Нас, як депутатів Житомирської обласної ради непокоять негативні наслідки, викликані впровадженням нового земельного податку для лісових господарств. Тому, відстоюючи, насамперед, права та інтереси територіальних громад, трудових колективів лісогосподарських підприємств регіону, які успішно працюють, забезпечені достойним рівнем життя та умовами праці, просимо переглянути та скасувати оподаткування лісових земель, яке спрямоване на розвал лісової галузі України», — йдеться у зверненні.

Аналогічне звернення ухвалили депутати Сумської обласної ради.
«Зараз Україна – єдина держава, в якій подвійне оподаткування земель лісового фонду. Наразі ми платимо певну плату, і ще податок на землю. Таке податкове навантаження більше, ніж реалізація продукції по всій системі. Вона складає приблизно 120 млн гривень за рік, але 200 млн гривень ми маємо заплатити згідно цих податків», — наголосив депутат Олександр Будник.

Він закликав голів міст, сільських, селищних рад та ОТГ прийняти на сесіях місцевих рад мінімальну податкову ставку, щоб підприємства Сумщини могли її платити, та не допустити знищення галузі лісового господарства в області. Ймовірно, що незабаром аналогічні звернення ухвалять і в інших обласних радах і центральна влада змушена буде прислухатися до звернення обласних рад і внести зміни у вже ухвалений закон.
Таким чином, непродумана політика уряду викликала обурення як з боку фермерів, так з боку лісівників і жителів лісових регіонів.

НОВОСТИ И РЕКЛАМА ПАРТНЕРОВ


«агрузка…






ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ


Ботокс для Путина

Ещё одна история для тех, кто всё ещё удивляется феерическим провалам России буквально по всем фронтам — во внешней политике, в экономике, в освоении космоса,…






На Луганщині за матеріалами СБУ судитимуть одного з очільників окупаційної адміністрації

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо злочинів проти основ національної та громадської безпеки стосовно так званого «голови…




Вот уже неделю RT не смеется

На прошлой неделе, пишет Хьюго Рифкинд в Times, двое российских граждан, подозреваемых в попытке убийства Скрипалей, дали весьма странное и ужасно смешное интервью российскому телеканалу…


В Новой Зеландии на берег выбросило гигантскую пульсирующую медузу

Отдыхающая рядом семья назвала существо «вулканом». Визуально медуза весьма напоминала львиногривую, пишет УКРОП со ссылкой на vistanews. Глубины Мирового океана таят в себе множество еще…


Навіщо країні необхідна ревізія лісів? ВІДЕО

УКРОП із посиланням на Ресурс пише,  українські ліси необхідно “порахувати” з використанням сучасних статистичних методів. Як вже Ресурс повідомляв раніше, це питання обговорили вчора  лісівники, екологи і…


Гривна перешла к укреплению на межбанке

Курс гривны на межбанковском валютном рынке в среду, 19 сентября, укрепился на 7 коп. — с 28,15 грн/$ до 28,08 грн/$. Об этом сообщает УКРОП со ссылкой на  Realist. ЧИТАЙТЕ: Взрыв «миномета Пашинского»: В…



Взрыв «миномета Пашинского»: В деле произошел неожиданный поворот

Военная прокуратура Западного региона запретила разглашать результаты экспертизы расследования взрыва миномета «Молот» на полигоне в Ривне. Такой запрет парламентский комитет по национальной безопасности и обороны…